‍Миколаївський
Регіон –
Емблема

Сакральні символи
мілітарної ідентичності
предків українського
народу.

Ми, саме той стародавній, оспіваний в тисячоліттях народ-військо. Ми, спадкоємці легендарних скитів і їх мілітарної сакралізованої культури зараз.

Ми, народ, про якого писали пророки і хроністи, полководці і митці кілька тисяч років тому.

«Це сильний народ, стародавній цей люд, його сагайдак, як домовина відкрита, усі хоробрі вони», - наголошував біблійний пророк Єремія у найбільшій книзі пророцтв Старого Заповіту. (2-1 тис. до н.е.)


Міф періоду давніх греків не був казковим сюжетом, це було впорядкування божественним космосом (порядком) хаосу на землі. Міфи впливали і творили світоглядні матриці впродовж
тисячоліть, пояснюючи суть стану речей і процесів. Міфи не потребували виправдовувань чи пояснень, це була божественна матриця, яка сприймалася як даність.

Космогонія походження скитського народу була вченням про впорядкування життя на теренах сучасної України декілька тисяч років тому, через комунікацію з богами і надані богами сакральні предмети для впорядкування хаосу і становлення божественного порядку.

Історія України, географія України і сакралізована генеалогія царів Скитії.

Згідно скитської космогонічної матриці, яку скити розповіли Геродоту, що було першою версію походження-появи скитів за Геродотом, Батько небесний Зевс (Папай) узявши шлюбу з донькою Бога Дніпра-Бористену, народив прабатька всіх скитів Північного Причорномор’я легендарного героя, царя Таргітая. У Таргітая в подальшому народилось троє синів – Ліпоксай (плем’я Авхатів), Арпоксай (племена траспіїв і катіарів), Колаксай (плем’я паралатів). Всі вони разом називають себе «сколотами», назву «скити» їм дали греки.

Сакральні предмети зроблені з золота, а саме плуг, ярмо, сокира і чаша, для впорядкування хаосу на землі надані Богами і були послані синам Таргітая з небес. Лише наймолодшому, Колаксаю, ті
предмети вдалося взяти і творити божественного задуму.

Золота, невелика за розмірами, сокирка-скипетр, як символ богами наданої влади і порядку була одним із реально існуючих мілітарних символів-відзнак у війську скитів, яку відливали з бронзи чи кували із заліза, як елемент рангової стратифікації.

Згідно грецької версії скити народилися від шлюбу античного героя, сина небесного батька Зевса, Геракла (Таргітай в автохтонному варіанті) і змієногої діви-богині троє синів. Залишаючи діву-богиню
з синами Геракл заповідав один із своїх луків, який було потрібно натягнути-зарядити і підперезатися його поясом, на якому Геракл також носив золоту чашу.
Це було алгоритмом визначення того з синів, кому у спадок мало б перейти все. З трьох народжених синів – Агатірс, Гелон і Скіф, лише наймолодший зумів зарядити лук і підперезатися батьківським поясом, отримавши в подальшому
владу і землі.

Лук і бойовий пояс з чашою – символи військової аристократії у скитському війську впродовж понад тисячоліття цивілізаційних процесів на території сучасної України. Свідченням того декілька сотень кам’яних скульптур скистьких воїнів-героїв, на яких місцеві скульптори зображували сакральні предмети мілітарного призначення -
горит (футляр) з луком, бойового поясу, скитського меча і сокирку.

Символи на щиті.

За зразок взято сюжет з ольвійської монети на якій викарбовано, на аверсі голова Бога Дніпра-Бористену, батька змієногої богині.

З реверсу два сакральних предмети мілітарно-церемоніального призначення – сокрика-сагаріс і горит (сагайдак) з луком і стрілами, як символи мілітарного протекторату скитів над Ольвією.




Скіфська спадщина та Ольвія.

Антична спадщина Миколаєва пов'язана зі Скіфією та Ольвійським полісом:
кургани, монети-"борисфени", сакральні топоніми.

Після перемоги над Зопіріоном у 331 р. до н.е. Ольвія використовувала скіфські символи влади як герб, що стало знаком військової союзу та протекції.

Новий герб Миколаївської Області розроблено проєктною групою військовослужбовців 30-го корпусу Морської піхоти, 3-го армійського корпусу та авторів сучасної символіки ЗСУ.

Знак що поєднує історичну глибину регіону із його сучасною роллю у боротьбі за державність.